Жінка відчувала таке ж розчарування, як, свого часу, наївна леді Ді: виявляється, у них ця нісенітниця почалася теж ще до їхнього весілля
Наташа в розгубленості стояла між двома ліжечками з близнюками, що кричали в них: чоловік знову затримався на роботі. А їй так була потрібна допомога!
Мама, яка зазвичай допомагала з малюками, сьогодні не прийшла. Свекруха також не змогла. Тому довелося поратися на самоті.
А як все було чудово, коли вона завагітніла і УЗД показало, що у них будть двійнята!
Чоловік просто носив її на руках! Хоча вже тоді затримувався на роботі:
– Мила, ну ти ж розумієш, що я – глава сім’ї і маю забезпечувати своїй коханій жінці гідне життя!
Вона, звісно ж, розуміла. До того ж, забезпечувати тепер треба було ще двох синів: у неї народилися хлопчики Кирило та Славко.
«Господи, ну зроби що-небудь, щоб я змогла все це витримати!» – З тугою подумала Наталка.
І тієї ж хвилини у двері зателефонували: мабуть, Всевишній почув її молитви!
Тільки б це був чоловік: нехай він раніше закінчить цю свою роботу і допоможете з хлопчиками, у яких почали різатися зубки.
А всі батьки знають, що таке.
Але це виявився зовсім не чоловік, а його брат Діма, який був молодшим за чоловіка на три роки.
– Ось, мимо проходив, – зніяковіло пояснив молодик. – Дай, гадаю, зайду: раптом щось треба?
І це збентеження, що походить від красивої і впевненої в собі, зазвичай, людини виглядало несподівано.
Але жінка зовсім не звернула на це уваги: їй кимось зверху був посланий чоловік на допомогу! І, поки Діма намагався зайняти дітей, вона пішла на кухню: наближався час чергового годування.
Потрібно сказати, що такий несподіваний візит Дмитра був не єдиним. Він уже кілька разів приходив саме в такі хвилини, коли Наталці була потрібна допомога та підтримка.
Чи то спрацьовувала інтуїція, чи то юнак міг читати чужі думки, чи існували невидимі флюїди, але факт був у наявності: Дімка з’являвся тоді, коли було потрібно.
Так сталося, коли невістка послизнулася на мокрій підлозі і пошкодила кісточку. Коли обпекла руку та не змогла знайти потрібну мазь. І завжди поруч опинявся не зайнятий на роботі не чоловік, а його небагатослівний брат, який бігав до аптеки, возив у травмпункт та допомагав розводити суміш.
А ще так буває не за телепатичних здібностей, а коли любиш людину: а Діма був по вуха закоханий у дружину старшого брата.
Це сталося з моменту їхньої першої зустрічі, коли Антон привів дівчину знайомитись з батьками. Митя побачив її і зрозумів, що зник.
Так вразила його струнка красуня з кучерявим від природи волоссям, заплетеним у товсту косу або кіску, як вона її називала. Тонкі зап’ястя і темні очі разом із світлим кольором волосся говорили про породу.
А невелика картавість надавала дівчині незрозумілу чарівність – це їй дуже йшло. І ніякого «тюнінгу», так властивого сучасним панночкам.
Виявилося, що дівчина викладає у школі французьку мову: картавість була використана за призначенням!
І тоді Дімка подумав, що саме так має виглядати справжня француженка, яка йде по життю під пісні Азнавура і любить фотографуватися на тлі Ейфелевої вежі. Або Ейфелевій, як називала її старенька бабуся.
Французька мова вплинула на лексикон Наталії, і в спільній розмові проскакувало несподіване слово дакор, що було рівнозначно нашому добре, і комсі-комса, що означало так собі. І все це виглядало просто чарівно.
Треба казати, що батьки схвалили вибір сина! А у Діми після відходу брата з нареченою залишилося складне почуття: природно, відчуття закоханості та захоплення дівчиною.
А ще, звичайно ж, заздрість: вона виникала побачивши пару майже у всіх – і чоловіків, і жінок.
Перші заздрили Антонові, що схопив таку красуню. А другі – Наталії та її природній красі. А «овес нині був дорогий», як казав великий комбінатор Бендер: на підтримку краси сьогодні витрачалися великі гроші.
А ще виникло обурення. Так, саме обурення: брат поводився зі своєю нареченою з якоюсь часткою зневаги та поблажливості – що можна взяти з училки! І дуже по-господарськи. А вона, дивлячись на всі очі на свого пана, це дозволяла.
З того часу Діма перебував у стані перманентного занепокоєння, так властивого закоханим, і надії – а раптом розлучаться? Хоча до цього хотів братові тільки доброго.
Закоханість згодом перейшла у глибше почуття, яке ретельно ховалося від оточуючих: ні Антону, ні невістці знати про це було необов’язково.
А Антон, який прагнув до чуттєвих задоволень, через пару місяців після весілля повернувся до своїх старих звичок, про які молодший брат був чудово поінформований: так, власне, нічого і не ховалося.
І, на тлі риболовлі та лазні, головною з них залишилася коханка Антона Марина – жінка старша за брата на три роки, дуже неприваблива зовні, але досить приваблива: свого часу він їх навіть познайомив.
У цьому випадку, в сім’ї виникла ситуація, подібна до леді Діани і принца Чарльза, який так само не зміг забути свою Каміллу Паркер.
Хоча Діана, на думку більшості, виглядала набагато краще. Але, мабуть, існувало ще щось: достатньо почитати їхнє листування. Так і тут.
Як же можна бути таким… і зраджувати таку чудову дружину, як Наталя? – дивувався Діма.
Хіба можна порівняти цю стару черепаху з лялечкою-Барбі Наталею?
Так, Марина виглядала досить старою. До того ж, їй уже виповнилося сорок років. Наталці ж було всього двадцять чотири: вона була набагато молодша за свого чоловіка.
І дівчина ні про що не здогадувалася! А ще дуже порядна людина вважає, що й інші не здатні на непристойні вчинки: а Наталя виховувалась у міцній та порядній родині.
До того ж Антон дуже добре «шифрувався», іноді вдаючись до допомоги брата. І Дімка раніше часто його виручав, особливо коли паралельно з Мариною у брата з’являвся дехто ще: так, бувало і таке. І Антон навіть бравірував цим:
– Вчися, як треба поводитися з ба…ба.ми!
Але на тлі чарівної Наталки все, що відбувалося, стало виглядати досить бридко, хоча раніше цілком допускалося. Особливо тепер, коли вона народила двійню і майже всі вечори сиділа сама, поки чоловік «працював», не покладаючи рук. І не лише їх.
Ось і сьогодні був такий самий випадок. Вона погодувала дітей, а потім вони попили кави, тихенько розмовляючи на кухні, щоб не розбудити хлопчиків, що вгамувалися.
І Дімка помітив, що у його коханої дуже сумні очі.
А вона й не приховувала, що дуже турбується про Антона:
– Він так багато працює останнім часом!
«Твою ж…», – з тугою подумав подавлений круассаном Дімка: він завжди приносив круасани, які дівчина дуже любила. – Працює він, як же – тримай кишеню ширше!
Йому дуже хотілося відкрити, нарешті, несприятливу правду про цього кобеля – з деяких пір він став називати брата про себе тільки так.
Але справжні чоловіки так не роблять. А він був справжнім чоловіком. Тому заспокоїв, як міг своє кохання і з важким серцем поїхав додому.
Але як мотузочці не витися, а кінцю бути: і на очі Наташі випадково попалася листування чоловіка з любовницею – Антон несподівано розслабився.
Все сталося, як завжди, це відбувається в тисячах інших сімей: чоловік, який зазвичай бере з собою телефон навіть у ванну – можуть терміново викликати на роботу! – забув це зробити. І до нього надійшла СМС вельми фривольного змісту, якщо виражатися культурно.
Коротше, ти цілуй мене скрізь, як у пісеньці. І далі докладно перераховувалося, куди саме слід було цілувати.
Наталка остовпіла. За текстом було ясно, що ці дві людини перебувають у досить тривалих стосунках: випадковий зв’язок вона якось через дітей пробачила б.
І вона почала читати те, що було раніше. А там виявились і цікаві фото. Ну дуже цікаві.
Жінка випробувала таке ж розчарування, як, свого часу, наївна леді Ді: виявляється, у них ця нісенітниця почалася теж ще до їхнього весілля! І Антон навіть ділився з цією деякими подробицями їхнього сімейного життя.
Це був справжній ш.ок: чоловік виявився пустуном і витівником. Хоча російською мовою йому існувало найбільш відповідне слово.
Добре, що близнюки спали. І вона теж лягла у спальні, поклавши телефон на колишнє місце.
Так, але попередньо дещо з нього сфотографувавши: щоб було чим у майбутньому крити – спускати все на гальмах було не можна. На щастя, навіть під час стресових ситуацій дівчина не втрачала голову.
Коли в спальню увійшов вимитий зрадник чоловік, вона прикинулася сплячою. А він, який повернувся після важкого «трудового» дня, на щастя, і не наполягав на виконанні подружнього обов’язку. Відчувалося, що це зробив хтось інший.
Невдовзі Антон захропів: утомився, сердешний. А дівчина лежала без сну: який тут сон, коли тобі нагадили за комір!
Було ясно, що треба розлучатись – терпіти таке означало себе не поважати. Але куди їй подітись у декреті з двома крихітними дітьми?
Після безсонної ночі Наталя, яка сонна була, намагалася займатися звичайними справами. Добре, що прийшла допомагати мама, і дівчина змогла вдень трохи подрімати.
А ввечері прийшов Дімка, сказавши своє звичайне:
– Я тут повз проходив. Може, чого треба?
І поклав на стіл пакет із звичайними круасанами. А вона розридалася і все йому вивалила: і про зраду, і про несподівану скнарість і бруд у листуванні – про все.
А він мовчки слухав, даючи своїй коханій повністю виговоритись і внутрішньо з нею цілком погоджуючись.
– І що мені тепер робити? – між схлипуваннями спитала Наталя.
– А ти виходь за мене, – несподівано запропонував Діма.
І дівчина, яка до цього зовсім не розглядала подібний варіант, хоча молодий чоловік їй дуже подобався, раптом подивилася на нього іншими очима.
І, склавши разом усі частини, зрозуміла, хто її справді любить по-справжньому. А Антона треба відпустити до Камілли, тобто до Марини: нехай роблять своїх дітей.
– А давай! – так само несподівано погодилася Наталя: це здалося їй цілком прийнятним рішенням – адже ніхто не відмовиться отримати в чоловіки симпатичну, люблячу тебе і надійну людину. Тим паче інших варіантів не було.
І вони побралися. Але спочатку Наталя та Антон розлучилися. Чоловік не хотів втрачати таку статусну дружину і на розірвання шлюбу не погоджувався.
Але Наталія показала на процесі деякі фотографії, тому це справило несподіваний ефект і Антон відразу заткнувся.
А через рік у родині Наталі та Дімки, як у Новосельцевих у відомому кіно, було вже три дитини. Тому що справжнє щастя без дітей неможливе. А вони обов’язково стануть щасливими: адже взаємне кохання у них уже було.