Якось Анні подзвонили на роботу і сказали, що мама занедужала. Вона в стаціонарі. Анна залишила все і побігла до неньки. Коли вийшла з палати, набрала сестер. Але вийшло так, що лише чужі люди їй допомогли
Анна зараз живе та працює в місті. Нещодавно їй повідомили, що мама занедужала, і зараз в стаціонарі, неподалік від того місця, де живе жінка. У мами їх є три дочки. Анна найменша.
Валентина найстарша заміжня, має сина, чотири роки. Сама вона не працює. Та чоловік її добре заробляє, тому дружина на роботу навіть не поспішає, каже, що їй і так добре. Середня донька, Ірина, працює також в місті, нещодавно відгуляли весілля. Вона ще заклопотана своїм щасливим життям, живе у мріях про своє радісне сімейне життя.
З ранку наступного дня Анна поїхала в стаціонар, зустрілася з фахівцем. Той сказав, що мамі потрібний нагляд, ще й гроші великі для того, щоб їй стало краще, треба в столицю їхати. Зайшла в палату, мама лежала сумна, доньці трішки посміхалася.
Анна обіцяла їй, що все буде добре. Коли вийшла від неньки – зателефонувала сестрам. Те, що почула, здивувало її. Валентина сказала, що в них немає грошей для мами. Чоловік купив квитки на літак, летять на відпочинок за кордон, путівки дорогі, всі кошти витратили. Можливо, як повернуться, щось залишиться, тоді вона повідомить.
Ірина пояснила, що живуть із чоловіком зовсім недавно. Їздили в весільну подорож, що було, витратили. Як вона може просити в нього гроші? А в самої лишніх немає. Анна засмутилася, не знає де самій взяти стільки грошей. Вона думала, що на трьох доньок сума буде значно менша кожному. Одна вона не знайде стільки.
Але, як говорять, світ не без добрих людей. Розповіла на роботі про недужу мами та що потрібно везти її в столицю. Колеги скинулися, хто скільки зміг, але не вистачало. Директор пішов на поступки. Дозволив дати в бухгалтерії Анні потрібну їй для мами суму, а виплачувати буде поступово.
Анна вчасно взялася допомагати мамі, тому через декілька тижнів вони обоє повернулися додому.
Через деякий час до мами завітали дочки, і почали розповідати одна поперед одною, як хвилювалися за маму, як весь час думали про неї. Ночей не спали. Сьогодні нарешті вдалося прийти зі своїх сімей, щоб провідати її найріднішу.
Анна спокійно в стороні стояла і слухала, не в змозі нічого сказати. А мама лише посміхалася, які дружні в неї донечки. Анна не говорила мамі, що вони відмовили в допомозі. Щоб не засмучувати її. А вони мовчать самі і ні слова не скажуть, хоча добре знають самі, що гроші сестра шукала сама.
А Валентина і Ірина навіть не глянули на Анну. На запитання меншої, чи будуть допомагати їй виплачувати взяті кошти в борг, з посмішкою відповіли, що і сама справиться.
Мама так нічого і не дізналася. А Анна не могла змиритися з тим, наскільки бувають недобрими рідні люди. На кого ж тепер можна покластися, як не на рідних людей. А тут навпаки, чужі допомогли, а найрідніші – відвернулися.