– У Валюші складна життєва ситуація. Ти про це прекрасно знаєш – казала свекруха і чекала, що я кинусь допомагати зовиці, але мені вже набридло.
Свекруха вирішила, що я маю робити закрутки на зиму не лише собі, а й зовиці. Та я так не вважаю.
Вчора я закривала огірки та помідори на зиму. Того й того закатала по 7 баночок. На нашу сім’ю якраз вистачить.
Живемо ми втрьох – я, чоловік та 4-річний син. Раніше, коли ми жили зі свекрами, Анна Сергіївна закривала банки собі і дочці Валі, а я нам. При тому, що продукти купували ми з чоловіком. Тепер же ми мешкаємо окремо і я турбуюсь лише про свою сім’ю.
Отже, я закрила банки, а надвечір до нас прийшла Анна Сергіївна.
– Ти вже закінчила зі своїми закрутками? – питає свекруха.
– Так – кажу.
– От і добре, то я по 5 баночок огірків та помідор Валі візьму. У неї сім’я велика, їй потрібніше. Вам і того вистачить.
– Чого я маю віддавати все вашій дочці? Я закривала це нам і ні на кого більше не розраховувала.
– У нас в родині прийнято ділитись з іншими.
– Я можу дати хіба по дві баночки того і того, але не більше. До того ж, я не пригадую, щоб Валя чимось нам допомогла.
– У Валюші складна життєва ситуація. Ти про це прекрасно знаєш.
– У неї така ситуація все життя і їй завжди всі винні. Про нашу ситуацію чомусь ніхто не хвилюється. Мені набридло працювати на дві сім’ї. Валя доросла жінка, має чоловіка, як і я, то ж нехай самі про себе турбуються.
– Ти чуєш, Ігоре, як твоя дружина говорить? Навчи-но її, що твоїй сестрі допомога потрібна – почала кричати свекруха до мого чоловіка.
Ігор тоді відпочивав у кімнаті після нічної зміни. Йому теж вже набридла ця ситуація із вічною необхідністю допомагати Валі. Батьки все дочці віддавали, а Ігор все сам мав собі заробити. Квартиру дочці купили, онуків забезпечують та і грошенят завжди підкинуть улюблениці. Такого ставлення до себе Ігор не знав ніколи, лише чув:
– Ти мусиш допомагати сестрі.
Тож цього разу чоловік не витримав.
– Мамо, скільки можна? Мені здається, що Валя сама може про себе потурбуватись. На нашу допомогу можете не розраховувати – каже Ігор.
Свекруха і досі ображена, каже, що ми егоїсти, які лише про себе і думають. Вона вважає, що ми зобов’язані утримувати Валю, бо у неї троє дітей. У нас же геть інше бачення.
Хто з нас правий? Невже ми й справді такі погані?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.