Без категорії

Без категорії

Таня з Михайлом сиділи на кухні після роботи й вечеряли. Бабуся сиділа з ними і пила чай з цукерками. Раптом у двері подзвонили. – І хто ж це до нас завітав? – здивовано запитала Таня. – Ааа! Так це ж гості, – буденно махнула рукою бабуся. Вона підсунулась ближче і щось прошепотіла їм обом на вухо. Таня застигла з вилкою в руках, а Михайло аж соком поперхнувся. – Бабусю! І ти мовчала? – тільки й сказала Тетяна

Тетяна приїхала жити до бабусі після закінчення технікуму. З мамою стосунки у неї розладналися рівно відколи вона вийшла заміж за

Read More
Без категорії

Олексій приїхав додому пізно. Почувся скрегіт замка, і його дружина Юля підвела голову. Вона аж задрімала, чекаючи коханого. – Нарешті, коханий ти вдома! Я вже не знала, що й думати! – Юля підбігла до чоловіка і кинулася до нього в обійми. Олексій раптом відсторонився від неї і підійшов до дивана. – Ти чого? – розгубилася Юля. – Не встиг чоловік поїхати, як ти додому мужика привела! – раптом сказав Олексій. Юля рота розкрила від здивування

Літня сесія добігала кінця. Залишився останній іспит, а попереду два місяці канікул! Дуже набридло сидіти над підручниками. Хотілося вдягнути купальник

Read More
Без категорії

Сергій прийшов до Марини пізно. Він мовчки роззувся в коридорі і сів за стіл на кухні. – Сергійку, будеш вечеряти? – крутилася біля нього Марина. – Я тут якраз качечку запекла. Ти чого такий похмурий? – Марино, нам треба серйозно поговорити, – раптом почав чоловік. – Я не можу так більше! Коли ми нарешті почнемо жити разом? У мене ж є квартира! Марина одразу спохмурніла. – Ну що ж добре, – сказала вона. – Але спочатку познайомлю тебе з моїми дітьми. Наступного дня вони зустрілися в кафе з дітьми. Вони як побачили Сергія, то роти повідкривали від здивування

-Сама, тільки я сама у всьому винна! – подумки сварилась на себе Марина. …Вона народилася і виросла в порядній сімʼї.

Read More
Без категорії

І що, Катерино, тобі невістки твої подарували? Я бачила, як Іван з Яриною несли коробку велику. Напевно, щось з електротоварів? Ото пощастило тобі з старшою невісткою! – захоплено каже сусідка Катерині на наступний день після того, як та свій 65-річний ювілей відсвяткувала. Катерина вся аж світилася від щастя, і запропонувала сусідці зайти до неї, щоб трохи посидіти. Наїдків із вчорашнього дня залишилося багато, тож гостю точно буде чим пригостити. Одарка стала вибачатися, що подарунка не має, але в гості до сусідки піти не відмовилася, хотілося з перших вуст дізнатися – що там і до чого

– І що, Катерино, тобі невістки твої подарували? Я бачила, як Іван з Яриною несли коробку велику. Напевно, щось з

Read More
Без категорії

Ліда гортала газету оголошень. Раптом жінка помітила напис: – “Продаю стару етажерку”. Ліда на хвилину задумалася. Вона згадала своє дитинство, і ту етажерку, яка була у її дідуся і бабусі в селі. Вона набрала номер телефону продавця та домовилася про зустріч. У призначений час двері їй відчинив дідусь. Він провів Ліду в невелику кімнату і вказав у куток біля ліжка. Ліда глянула туди і застигла від здивування. – Цього не може бути, – тільки й промовила вона

Ліда гортала газету оголошень. Раптом жінка помітила напис: – “Продаю стару етажерку, недорого, хоч для книг, хоч для чого завгодно». 

Read More
Без категорії

 Ти б, Васильку, знайшов собі жінку, що ж ти так живеш? – вже перед самим відходом журився батько. – Не діло це… Молодий чоловік, а бобилем живеш. Що ж ти так, Василю? Але Василь переступити через себе не міг, та й не любий йому ніхто був. Але от Надія з роботи відродила в ньому щось забуте. Він тепер очі від неї ховав, щоб не здогадалася. Звісно, ​​раптом сміятиметься, що застарий дядько Василь для неї, на таку молоду й соковиту, задивляється! Увечері Надія забарилася збираючись із роботи. Вона вийшла надвір і стрепенулася. Хтось вийшов із тіні

– Ні, дівчата, я сама жити не люблю, мені подобається разом все робити. Гуляти, у відпустку їздити, та й просто

Read More
Без категорії

Іра ну навіщо мені іти на роботу працювати, якщо в мене дружина, донька багатої людини? Нехай твій батько мої борги сплатить! Не хочу працювати, хочу жити у своє задоволення! – випалив Сашко дружині

— Доню, не подобається мені твій залицяльник. Не можу зрозуміти чому, але не подобається. Ти б з ним обережнішою була.

Read More
Без категорії

Тетяна з Миколою почали жити разом. Жили вони на дачі Миколи в селі. От тільки їздити в село з міста жінка часто не могла. – Треба в місто перебиратися, – сказав Микола. – Ти ж по дві години в дорозі, а що взимку буде? – Та нічого, я звикла, – сказала жінка. – Ні, – твердо заявив Микола. – Як все до зими підготую, переїжджатимемо в мою міську квартиру! Микола вирішив подзвонити сусідці. Їй Микола залишав ключі від квартири. – Ти знаєш, Микольцю, я вчора тільки приїхала, і здається, у твоїй квартирі хтось живе… – Як це?! – ахнув Микола. Чоловік не міг навіть уявити про, що вона говорить

Микола Васильович прожив у шлюбі з Оленою Сергіївною 40 років і коли її не стало, він відчув себе дуже самотнім.

Read More
Без категорії

Ганна Вікторівна прасувала одяг, коли в двері подзвонили. – Хто ж це так пізно? – подумала жінка і пішла у коридор. Ганна відкрила двері і застигла. На порозі стояла донька Настя, яка не з’являлася вдома вже більше десяти років. – Привіт, мамо. Можна увійти? – раптом сказала Настя. – З’явилася, – вигукнула Ганна Вікторівна. – Назовсім чи як? Настя мовчала. – Що сталося? – занепокоїлася Ганна. Настя опустила очі і сказала: – Мамо, ти була права! Ганна Вікторівна здивовано дивилася на доньку, не розуміючи, що відбувається

Дверний дзвінок розлився по кімнатах. Ганна Вікторівна навіть здивувалася від несподіванки. — Хто ж прийшов так пізно? Невже Іванівна вирішила

Read More
Без категорії

Віра закінчувала з клієнткою, коли задзвонив телефон. Дзвінок, другий, третій. – Та хто там такий? – думала жінка. Щойно відвідувачка вийшла, телефон знову подав звук. – Так слухаю, – схвильовано сказала Віра. – Алло, Віра, це ти? – почула вона у слухавці. – Так, а з ким я розмовляю? – не зрозуміла вона. – Не впізнала? Це ж я твій дід, – раптом сказав незнайомець. – Який дід? – здивувалася Віра. – Дід Борис, – відповів співрозмовник. Віра застигла. – Цього не може бути. Діда Бориса давно не стало, – тільки й подумала жінка 

-Здрастуйте, Віро. Ви мене не знаєте, я вас також. Пишу на прохання вашого дідуся, сподіваюся, пам’ятаєте про нього, Бориса Миколайовича?

Read More