Без категорії

Без категорії

Марина приїхала додому без попередження. Вона хотіла зробити сюрприз своєму нареченому Миколі. Місяць тому Микола зробив їй пропозицію, і вона не могла дочекатися наступної зустрічі. У квартирі чоловіка було порожньо й затишно. На столі лежала записка: «Пішов на роботу, повернуся раніше. Влаштовуйся зручніше, люба! Цілую, твій Микола». Марина посміхнулася. Вона почала розпаковувати валізу, як раптом почула звук ключа, що повертається в замку. Першою думкою було сховатися і зробити коханому сюрприз, але… – О, доброго дня! – пролунав незнайомий жіночий голос із явним акцентом. Марина так і стала від несподіванки

Марина стояла посеред кімнати, тримаючи в руках бурштинові намисто. – Хто вона така? – запитала вона свого чоловіка. – Люба,

Read More
Без категорії

Поліна поверталася з відрядження у якому мала пробути два тижні, але вийшло так, що вона звільнилася набагато раніше. Жінка переступила через поріг свого будинку, і одразу відчула недобре. У її коридорі валялися якісь речі. – Невже Сергій взагалі не прибирав?! – обурилася Поліна. Раптом вона почула, як зі спальні долинали знайомі голоси та сміх. Поліна тихо зняла взуття, підійшла до дверей кімнати, різко відчинила їх, і остовпіла від побаченої картини. Ось чого-чого, а такого жінка, аж ніяк не очікувала побачити

— Привіт, Поліно, — голос Василини по телефону був бадьорим і радісним. Поліну це здивувало. Найчастіше її сестричка перебувала у

Read More
Без категорії

Михайло повернувся додому пізно. Відчинивши двері ключем, чоловік увійшов до квартири. – Кохана, я вдома, – вигукнув Михайло. Але відповіді від дружини не почув. – Напевно спить вже, – подумав він і пішов на кухню. Чоловік дістав із холодильника бутерброд, відкусив шматочок і став із насолодою їсти. Раптом на столі він помітив аркуш паперу. Прочитавши написане, Михайло застиг, і повільно сів на табурет. – Але чому? – тільки й промовив він

– Михайле! Почекай! Будь ласка, вислухай мене. Молода жінка намагалася наздогнати невисокого темноволосого чоловіка, що йде швидкими кроками до своєї

Read More
Без категорії

В палаті були жінки різного віку, з різними долями. А одного разу, пізно ввечері до палати привели жінку, яка заходилася риданнями. На вигляд була старшою за свої роки, мала порeпані чорні руки, що навіть не відмивались. До всіх приходили відвідувачі: чоловіки, рідні, знайомі. Ділились усім, хто чим міг. А до неї чоловік так і не прийшов відвідати маля. Правда, з лікарні дружину з дитиною забрав. Та минув якийсь тиждень-другий — і звістка здивувала навколишні села

В палаті були жінки різного віку, з різними долями. А одного разу, пізно ввечері до палати привели жінку, яка заходилася

Read More
Без категорії

Ганна Павлівна з сином Сергієм вирішила зʼїздити в її рідне село. Жінка не була там багато років. Ось, нарешті, вона побачила свою хату. – Слава Богу, будинок ще стоїть, – подумала вона. Раптом з городу почувся якийсь шерех. Ганна Павлівна обернулася. – Мамо, там якийсь чоловік на городі ходить! – гукнув її Сергій. – Піду подивлюся, – пробурмотіла старенька. – Може хтось почав тут жити? Хоча ні, замок є на дверях… Ганна Павлівна вийшла на город. Посеред грядок стояв якийсь старенький чоловік і збирав овочі. Ганна Павлівна глянула на нього і аж сумку випустила від несподіванки

Ганні Павлівні нещодавно виповнилося вісімдесят, і вона раптом вирішила повернутися у своє рідне село. Скільки всього було пов’язано з цими

Read More
Без категорії

Ірина сиділа на лавці біля пам’ятників свекра та свекрухи, сльози котилися з її очей. – Тетяно Андріївно, ви пробачте мене, не розумну молоду, пробачте! – вигукувала Ірина, проводячи рукою по холодному, шорсткому пам’ятнику. – Як же я жалію зараз, що так вийшло. Не хотіла я цього. – Іра! Ти що тут робиш? – раптом почула Ірина голос у себе за спиною. Вона навіть здригнулася і різко обернулася. Біля огорожі стояв якийсь силует. Ірина придивилася до нього і застигла від несподіванки

Ірина сиділа на лавці, яка стояла всередині скромної огорожі. Вона не була тут вже багато років, навіть насилу знайшла цю

Read More
Без категорії

Андрій прийшов додому з роботи. Він відкрив двері своїм ключем, зайшов у коридор і дуже здивувався. У квартирі було темно й дуже тихо… Він зняв куртку, взув домашні капці і зайшов у кімнату. – Лізо, ти вдома?! – гукнув він свою дружину. Та у відповідь буда тиша… Андрій зайшов на кухню, увімкнув світло й застиг від побаченого! Ліза сиділа сама в темряві за столом і уважно дивилась на нього… – Ти чого тут сидиш сама?! – здивовано запитав Андрій. Він не розумів, що це таке робиться

Ліза вийшла заміж, коли дізналася, що вагітна. Андрію ж виказували його батьки: – Не можна вчиняти, отак непорядно! Дитина не

Read More
Без категорії

Віра закінчувала з клієнткою, коли задзвонив телефон. Дзвінок, другий, третій. – Та хто там такий? – думала жінка. Щойно відвідувачка вийшла, телефон знову подав звук. – Так слухаю, – схвильовано сказала Віра. – Алло, Віра, це ти? – почула вона у слухавці. – Так, а з ким я розмовляю? – не зрозуміла вона. – Не впізнала? Це ж я твій дід, – раптом сказав незнайомець. – Який дід? – здивувалася Віра. – Дід Борис, – відповів співрозмовник. Віра застигла. – Цього не може бути. Діда Бориса давно не стало, – тільки й подумала жінка 

-Здрастуйте, Віро. Ви мене не знаєте, я вас також. Пишу на прохання вашого дідуся, сподіваюся, пам’ятаєте про нього, Бориса Миколайовича?

Read More
Без категорії

– Миколо, давай на вихідні поїдемо за місто? – запропонувала Катя чоловікові. – Чудова ідея! – погодився той. – Тоді я замовлю нам номер в готелі, – сказала дружина. – Пам’ятаєш, той, де ми були після весілля? – Як скажеш, кохана! – зрадів Микола. Він відкрив свій ноутбук. Микола хотів був знайти назву того готелю, як раптом відчув неприємний холодок. Холодні блакитні очі дивилися з монітора прямо в його душу! – Але… Як таке можливо?! – не розумів чоловік, застигнувши від побаченого в ноутбуці. В кімнату зайшла Катя. – От і мені цікаво – хто це така на цьому фото?! – запитала дружина. Микола не розумів, що це робиться

– Миколо, давай на вихідні поїдемо за місто? – запропонувала Катя чоловікові. – За місто? Чудова ідея! – погодився той.

Read More
Без категорії

Люба з Віктором гуляли парком. – А поїхали у кафе, – тихо сказав Віктор. – Пам’ятаєш? Те саме, де було наше з тобою перше побачення. – Поїхали, – посміхнулася Люба. Віктор обійняв її за плечі. – Яка я щаслива! – подумала Люба. В кафе, вони смачно повечеряли. І коли принесли десерт, Віктор раптом сказав: – Підпиши, будь ласка! Він поклав на стіл згорнутий вчетверо аркуш паперу, який непомітно звідкись дістав. Люба розгорнула листок, прочитала і застигла. – О Боже, – тільки й вигукнула вона

Люба пригальмувала на світлофорі. Поворот ліворуч, зелена стрілка вже блимає, але встигнути повернути ще можна… Так ні. Цей білий джип

Read More