Без категорії

Без категорії

Ліда зі своїм нареченим Іваном вирушили в гості до батьків дівчини, знайомитися. – Коханий, ти не хвилюйся, у мене чудові батьки, ти їм обовʼязково сподобаєшся, – заспокоїла Ліда хлопця, перед дверима батьківської квартири і натиснула на дзвінок. За хвилину двері відкрилися. Віра Дмитрівна зустріла молодих, познайомилася з Іваном. – Іване ти проходь у кімнату, я там стіл накрила, а ми поки з Лідою чай зробимо, – сказала майбутньому зятю теща. Чоловік нічого не підозрюючи, вирушив у залу. Іван відкрив двері у кімнату, глянув на приготовлений тещею стіл і остовпів від побаченого

– Ти що? Заміж зібралася, Лідо? – запитала Віра Дмитрівна у дочки. – Так, ми з Іваном любимо один одного,

Read More
Без категорії

Лариса зі своїм чоловіком Михайлом приїхали на свою дачу. Сьогодні їм подзвонив потенційний покупець і хотів оглянути ділянку перед покупкою. – Ну що, – сказав нарешті покупець, оглянувши всю територію. – Мені все подобається. Оформлятимемо угоду. – Так-так, звичайно, – зрадів Михайло. Якоїсь миті чоловік глянув на свою дружину Ларису. І не повірив своїм очам: його дружина гірко плакала! – Ларисо, що сталося? – захвилювався Михайло. – Михайле, ти маєш дещо дізнатися, – крізь сльози сказала жінка. – Що дізнатися? Ти про що? – Михайло здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається

– Все, я більше не можу! – Лариса з невдоволенням дивилася на чоловіка. – Жодного дня жити з тобою не

Read More
Без категорії

Іван Петрович відзначав свій ювілей, запросив рідних, друзів. Дідусь накрив два великих столи у дворі. До обіду з’явилися всі гості, вручили подарунки, сіли за стіл. Іван Петрович теж не залишився у боргу. Коли всі були вже трохи веселі, взяв слово. – Дякую за турботу та увагу. А це вам! – він дістав з кишені піджака конверти та розклав їх перед кожним із гостей. – Що там? – пошепки спитав один з гостей. – Не знаю. Я не розкривав, – відповів інший. Всі гості почали відкривати конверти і тільки переглядалися між собою, не розуміючи, що відбувається

Добре, коли є багаті родичі. Чи погано? Ну, це для кого як. Іван Петрович жив довго. Рідні мав багато. Братів

Read More
Без категорії

– Сину, прuвіт! – радісно сказала Антоніна Степанівна, як тільки син nідняв слухавку. – Ти не хочеш переїхатu до квартири бабусі? Я безnлатно пущу, тільки за комуналку nлатіть. – Чудова ідея, – зрадів Іван. – Зараз сnравді важко. Більшість зарплатu на оренду йде. Я з Вірою nораджусь і передзвоню! Чоловік швuдко розnовів про ідею матері дружині. – Іване, невже тu не зрозумів, що задумала твоя мама? – nідозріло запuтала Віра. – Ти nро що? – не зрозумів Іван. Віра важко вuдихнула і все пояснuла чоловіку.

Зі свекрухою у Віри нещодавно вийшла сварка, молода жінка остаточно посварилася з матір’ю чоловіка. Антоніна Степанівна, бажаючи допомогти синові, кілька

Read More
Без категорії

Відколи я отримала у спадок від батьків все їхнє майно: трикімнатну квартиру, гараж зі старим авто та рахунок у банку на солідну суму, ця тема у нас піднімалася щодня. Чоловік наполягав на тому, щоб я всю нерухомість продала

– Аня, ти справді настільки тупа чи прикидаєшся? Чоловік дивився на мене з неприхованим здивуванням. – Гроші мають бути вкладені,

Read More
Без категорії

Нареченого не стало перед весіллям. Катерина, після того, так і не вийшла заміж. — Донцю, принеси мені води зі Степанкової криниці. Заплачу тобі, донцю, тільки принеси. Дівчина не розуміла, чому мала йти по воду аж на другий кінець села, тому набрала зі своєї криниці та коли піднесла Катрі, та аж зблідла. — То не та вода, доню, — мовила жінка. І дівчина пішла на край села, де сусідка розповіла їй всю правду про життя Катерини

Нареченого не стало перед весіллям. Катерина, після того, так і не вийшла заміж. — Донцю, принеси мені води зі Степанкової

Read More
Без категорії

Сім’я вирішила зібратися у квартирі Ірини всім складом. Ключі від квартири свекруха мала, але Ірина про це навіть не знала. Замки після діда Валерій не змінював, мати не приходила і про них навіть не згадали. Свекруха, син із дружиною та двома дітьми, дочка з чоловіком та трьома дітьми – весь склад.– Дивись, як вона добре живе, меблі змінили.– І холодильник у неї заповнений вщент.– І чоловіка вже завела, дивись одяг в шафі. А дитячих речей нема. Дивно.– А нічого дивного, здала до дитбудинку.

Ірина часто згадувала чоловіка. Жили вони дуже щасливо. Валерій з неї порошинки здував, на руках носив. Нікому не дозволяв втручатися

Read More
Без категорії

Валя стояла біля плити і роздратовано помішувала макарони в каструлі. – Ігорю, це не може тривати вічно! – сказала вона чоловікові. – Це ж не наша дитина. Ну сам подумай! Що за ситуація така? Ігор сів за стіл і важко зітхнув. – Та розумію я, Валю! – сказав він. – Але що ж нам робити? На вулицю виставити його, чи що? І мама каже… – А вже мама твоя, вибач мене, найбільше в цьому винна! Через неї це все! Ігор вже й не знав, що робити далі

Валя стояла біля плити і роздратовано помішувала макарони в каструлі. -Ігорю, це не може тривати вічно! – казала вона чоловікові.

Read More
Без категорії

Леся поїхала до себе в село. Її зустріла подруга й сусідка Олена. – Ну що ви там вирішили з родиною? – запитала вона. – Та що, – сумно сказала Леся. – Діти вже покупця на мою хату знайшли. Буду збирати речі. Їду я, Оленко, в місто жити. – Гаразд, – сказала сусідка. – Це ваша сімейна справа… Наступного дня з міста приїхало таксі. Олена обійняла Лесю й прошепотіла: – А що, коли я тебе нікуди не відпущу? – Як це?! – здивувалася Леся. Олена раптом побігла до машини й дала водію гроші. Той розвернувся і поїхав! Леся застигла. – Ти що робиш, Оленко?! – ахнула вона. Жінка не розуміла, що відбувається

Як ці різні жінки стали подругами, всім було незрозуміло. Коли Олександра Іванівна вийшла на пенсію в місті і переїхала жити

Read More
Без категорії

Тамара Петрівна працювала в магазині касиркою. Раптом до неї забігла її знайома Світлана. – Тамаро Петрівно! – вигукнула вона. – Там цей… Вийдете на хвилинку, га?! – Що трапилося? – занепокоїлася продавчиня. – Та там… – Світлана зам’ялася. – Трубу прорвало! Прямо біля під’їзду! – Господи! – ахнула Тамара Петрівна. – Валю, – гукнула вона змінницю. – Я на хвилинку, гляну, що там… Вона швидко накинула куртку і поспішила за Світланою. На вулиці було темно. Дивно, але нічого такого не було видно… – Світлано, ти куди мене ведеш? – запитала Тамара Петрівна. – Та тут, недалеко… – сказала та. Вони завернули за ріг будинку, і Тамара Петрівна застигла на місці від побаченого

– Тамаро Петрівно, а сметана свіжа? – баба Зіна прискіпливо розглядала пластиковий стаканчик. – А то минулого разу взяла, так

Read More