– Вродила дитину, коли самій вже майже 50! Ти чим думала? – дорікали рідні у слухавку.
Мені 46. Місяць тому я народила двійнят – хлопчик Артурко та дівчинка Оленка. Передати словами не можу, що я відчуваю,
Read More
– Ну де нормально, синок? Де те нормально, бо я його не бачу? Твоя Оля вилежується до десятої години ранку. Вона навіть тебе не поцілує, не побажає гарного дня. Мовчу вже про корисний сніданок, який тобі так потрібен!, – почула я з коридору розмову чоловіка і свекрухи. Ну як так вже його няньчити хочеш, то бери і готуй, але ж ні, вона годинка восьма прокидається і попиваючи свій чай з липи, вдивляється у вікно, переглядаючи, хто якого собаку вигулює і хто такий не чемний, за ним не прибирає
– Мам, все нормально! Чого ти лізеш? – Ну де нормально, синок? Де те нормально, бо я його не бачу?
Read More
Дочка з трьома дітьми кожного дня до мене приходять на обід. Спершу я була рада, бо що мені того борщу зварити. Але дітвора і ковбаски хоче і печива. І ось останнім часом я помітила, що не витягую фінансово. Але дочка цього розуміти не хоче. – Що ти за бабуся, раз онуків в себе не хочеш приймати. – Але мені справді важко. Ось я і додумалася, або ж кредит брати, або ж у сина допомоги просити. Але Максим сказав, що копійки сестрі і її дітям не дасть, бо не достойна вона такої допомоги
В мене було два виходи, або ж кредит невеличкий взяти, або ж у сина допомоги просити. Ну не можу ж
Read More
Діану повезли в пологовий будинок, і незабаром на світ з’явилися дві гарненькі дівчинки! Подзвонили її чоловік Микола і старша донька. – Вітаю, кохана! – казав чоловік в слухавку. – Я такий радий! Цілую вас усіх, моїх дівчаток! У нас із Веронікою все нормально. На другий день після народження доньок, до Діани в палату раптом прийшла медсестра. На руках у неї був маленький хлопчик. Він був більший за її доньок і плакав. – Діано, я маю до тебе важливе прохання, – почала вона з порога. Діана не розуміла, що відбувається
Діана вийшла заміж за Миколу одразу після того, як він закінчив інститут. Йому тільки вручили диплом і вже за два
Read More
Юля приїхала до матері в рідне село. Вона діставала з сумки різні смаколики, подарунки і ставила все на стіл. Мати приготувала смачну вечерю. Вони поїли. Юля помила посуд. Вони з матірʼю вийшли на подвір’я й присіли на лавку. Поклавши свої натруджені руки на коліна, мати тихо сказала: – Ну, доню, розповідай… – Мамо, а що розповідати?! – здивувалась Юля. – Я ж говорю, живу я нормально, працюю в магазині. – І в цьому магазині тобі такі гроші платять?! Не повірю ніколи! – сказала мати. Раптом Юля розплакалася: – Пробач мені, мамо! Зараз ти дізнаєшся правду
Від спогадів Юлію відволікла музика, яка заграла на її телефоні, вона відповіла і почула голос доньки: -Мамо, привіт, завтра ми
Read More
Від того, що розповів мені син, у мене очі на лобі опинилися і я вже три дні оговтатись не можу. Тепер я точно переконана, що йому необхідно облишити цю жінку. Так, допомагати своїм дітям, двом з трьох, бо старший не його, але облишити однозначно і крапка! У понеділок вони йдуть до нотаріуса щоб оформити на невістку пів квартири, яку він купив сам і до шлюбу, хоча одна спільна дитина у них на той час вже була
Від того, що розповів мені син, у мене очі на лобі опинилися і я вже три дні оговтатись не можу.
Read More
Андрій приїхав у магазин. Він купив найдешевших продуктів і пішов на касу. Грошей до зарплати вже майже не було… – Внучику, а не знайдеться у тебе гривень двадцять на хліб? – Андрій і не помітив зовсім сивого старого. – Тяжко, дідусю? – запитав співчутливо Андрій, порпаючись у кишенях. Але там нічого не було. – Ось, діду, тримай, – Андрій рішуче простягнув старому свій пакет з продуктами. Той від подиву й радості забурмотів щось невиразне… Андрій сів у машину і поїхав додому. Він повільно їхав у потоці машин, від нудьги роздивляючись сусідні автівки. Раптом його увагу привернуло щось перед колесом передньої машини. Андрій придивився й оторопів
– А ще кажуть, що понеділок важкий день, – думав Андрій, сідаючи в машину. – П’ятниця теж чогось не тішила…
Read More
Ірина прокинулась рано. Вона швидко приготувала сніданок і пішла вдягатися. Добрих пів години вона крутилася перед дзеркалом, обираючи сукню. Потім вона нафарбувала губи яскравою помадою, підвела очі і задоволена собою глянула в дзеркало. – Ось так от! – сказала вона. – Ну тримайся Олежику, я йду! Вона привела сина в садочок ще до відкриття. Вже через кілька хвилин у дворі зʼявився той самий Олежик зі своєю донькою. – Ви пробачте мене, але в мене до вас є одне питання! – раптом сказав Олег. Ірина застигла від несподіванки
Коли від Ірини пішов Ігор, вона цілий тиждень плакала… Від туги, від нездійснених надій, від марно витрачених років… Подвійно було
Read More
Ірина закривала кабачкову ікру, коли пролунав дзвінок телефону. Жінка витерла руки, взяла слухавку і почула незнайомий голос. – Це Ірина? – сказала незнайомка. – Так, – коротко відповіла вона. – У вашого чоловіка є молода коханка, – раптом сказала співрозмовниця. – Та що ви таке придумали? Мій чоловік ніколи не зраджував мені, – обурилася Ірина. – Якщо не вірете. Ось адреса, де вони зустрічаються. Перевірте, а потім подякуєте, – незнайомка назвала адрес і відключилася. Ірина подумала, що це якийсь розіграш, але вирішила поїхати за адресою і все перевірити
Коли тобі хтось розповідає про те, що чоловік, після стільки років спільного життя раптом закохався в молоденьку і покинувши сім’ю,
Read More
Борис довго блукав незнайомим містом. Нарешті він приїхав на вокзал. Чоловік дуже втомився, та й настрій був ніякий. З такою радістю їхав сюди, а тепер отак поспіхом їде назад… Він помітив вільне місце у залі очікування і сів відпочити. Борис замислився. – Може повернутися, поки не пізно? – подумав він. – Та ні. Нічого вже там не станеться… Борис підвівся з лавки, підхопив сумку і пішов до свого поїзда. Він ішов вздовж перону, відраховуючи вагони, як раптом почув чийсь голос за спиною: – Борис! Борисе!
Борис довго блукав незнайомим великим містом, поки приїхав на вокзал. Він дуже втомився, та й настрій був ніякий. З такою
Read More